Коли теперішнього sid ще не було, у організації FTP-сайтів був недолік: робилось припущення, що архітектура, внесена до поточної нестабільної версії, буде додана у наступну стабільну. Для багатьох архітектур цього не відбувалось і в момент випуску нової версії відповідні теки переміщувались. Це було непрактичним, бо сильно навантажувало пропускні лінії.
Адміністратори архівів працювали над цією проблемою кілька років, розміщуючи двійкові пакунки для невипущених архітектур у спеціальну теку sid. При першому їх випуску робились посилання з поточної стабільної версії у sid і відтоді вони, зазвичай, створювались всередині нестабільної гілки. Таке розміщення призводило до непорозумінь з користувачами.
З появою пакункових пулів (див. Що за тека — pool?, розділ 5.10) двійкові пакунки почали розміщувати в теці pool незалежно від збірки, тож випуск нової версії перестав спричиняти інтенсивне навантаження на канали дзеркал (натомість, воно поступово зростає під час розробки).
dists/stable/main, dists/stable/contrib, dists/stable/non-free, dists/unstable/main/, тощо;
Історично склалося так, що пакунки зберігались у підтеці dists збірки, до котрої вони належали. Це спричиняло деякі проблеми, як наприклад велике завантаження пропускних каналів дзеркал при виході нових версій. Ця проблема була вирішена введенням єдиного сховища пакунків.
Теки dists досі використовуються для зберігання індексних файлів, котрі в свою чергу використовуються програмами на кшталт apt. Ви також можете зустріти шляхи dists/potato чи dists/woody у полі заголовку Filename деяких старих пакунків.
Зверніть увагу, що існують портування,
котрі дозволяють використовувати цю
утиліту з іншими системами управління
пакунками, наприклад, менеджером пакунків
Red Hat, відомого як rpm
Не зважаючи на те, що це часто призводить до встановлення в систему більшої кількості пакунків, ніж насправді необхідно для її роботи.
Для цього необхідно вказувати адресу debian-назва-списку-REQUEST@lists.debian.org.
FAQ Debian GNU/Linux
версія CVS від 19 червня 2006 року